| Detail |
Doslidzennja na osnovi archivnych dzerel, spohadiv ta cyslennych svitlyn znajomyt’ iz zyttjam protjahom kil’koch stolit’ az do samoho vidselennja vnaslidok budivnyctva Kanivs’koji HES naddniprjans’koho sela Trachtemyriv ta chutora Monastyrok. Terytorija cych poselen’ je unikal’noju jak u pryrodnomu, tak i v istorycnomu plani. Dane vydannja je sproboju avtora uzahal’nyty vidomi fakty i zoseredytysja na vysvitlenni malovidomych storinok Trachtemyrivs’koho pivostrova, zokrema rozpovidajucy pro rodyny trachtemyrivciv i monastyrciv, jaki prozyvaly na Pravoberezzi na cas vidselennja. Cja knyha – osoblyva, ne zvycajna… Vona nadzvycajno scyra i pronyklyva, adze zadlja jiji pojavy kolektyvno, tolokoju doklaly cymalo svojich zusyl’, casu i kostiv, propustyvsy use cerez dusu, bahato rozkydanych po svitu kolysnich meskanciv ospivanych Kobzarem naddniprjans’kych pravobicnych Trachtemyrova ta Monastyrka – odnijeji z pravdyvych kolysok ukrajins’koho kozactva. Cja knyha – ce spravznij duchovnyj memorial znyklym Trachtemyrovu ta Monastyrku, a takoz ljudjam, sco stolittjamy tvoryly istoriju cych dvoch ukrajins’kych Atlantyd. Na vidminu vid insych sil, zatoplenych Kanivs’koju vodojmoju, Trachtemyrovu i Monastyrku desco «poscastylo»: zalysylasja na horach znacna castyna terytoriji, de vony buly roztasovani. Same buly, bo ljudej bez hostroji neobchidnosti zvidty vyselyly, jichni sadyby buly zneseni abo spaleni, zarostajut’ caharnykamy. Pry pidhotovci vydannja najbil’se zusyl’ bulo zoseredzeno na posukach materialiv pro rodyny cych poselen’. /// /// Дослідження на основі архівних джерел, спогадів та численних світлин знайомить із життям протягом кількох століть аж до самого відселення внаслідок будівництва Канівської ГЕС наддніпрянського села Трахтемирів та хутора Монастирок. Територія цих поселень є унікальною як у природному, так і в історичному плані. Дане видання є спробою автора узагальнити відомі факти і зосередитися на висвітленні маловідомих сторінок Трахтемирівського півострова, зокрема розповідаючи про родини трахтемирівців і монастирців, які проживали на Правобережжі на час відселення. Ця книга – особлива, не звичайна… Вона надзвичайно щира і прониклива, адже задля її появи колективно, толокою доклали чимало своїх зусиль, часу і коштів, пропустивши усе через душу, багато розкиданих по світу колишніх мешканців оспіваних Кобзарем наддніпрянських правобічних Трахтемирова та Монастирка – однієї з правдивих колисок українського козацтва. Ця книга – це справжній духовний меморіал зниклим Трахтемирову та Монастирку, а також людям, що століттями творили історію цих двох українських Атлантид. На відміну від інших сіл, затоплених Канівською водоймою, Трахтемирову і Монастирку дещо «пощастило»: залишилася на горах значна частина території, де вони були розташовані. Саме були, бо людей без гострої необхідності звідти виселили, їхні садиби були знесені або спалені, заростають чагарниками. При підготовці видання найбільше зусиль було зосереджено на пошуках матеріалів про родини цих поселень.
|
