| Detail |
Leonid Strus’ pocynaje knyhu spohadamy pro rodovid, svoju istoriju vyselennja. Prycynoju deportaciji joho bat’kiv bulo te, sco braty bat’ka braly ucast’ u nacional’no-vyzvol’nomu rusi, a odyn iz rodyciv pislja pryjednannja Zachidnoji Ukrajiny do Sojuzu opynyvsja za kordonom — u Nimeccyni. «Koly z bat’kovi zaproponuvaly vstupaty do kolhospu, vin pojasnyv, sco nema z cym — «zacekaju do oseni». C’oho bulo dostatn’o, scob zaprymityty «neblahonadijnoho». Nas vyselyly 20 travnja, a za misjac’ rozpocalasja vijna».Miscem masovoho poselennja deportovanych ukrajinciv stav Chanty-Mansijs’k. Nyni vazko porachuvaty, jakyj vidsotok sered represovanych na toj cas stanovyly volynjany (Fusovo Horochivs’koho, Ozdeniz Luc’koho, Kopce Kivercivs’koho rajoniv). Ale ne omynula lycha dolja j meskanciv Ternopil’scyny, Bukovyny, Moldovy, Kirovohradscyny. Na storinkach knyhy znachodymo rozpovidi pro trahicnu dolju specposelenciv riznych nacional’nostej: ukrajinciv, tatar, kalmykiv, nimciv, lytovciv, rosijan... Ta navit’ ti, chto vze narodyvsja i vyris u Sybiru, pam'jatajut’ pro svoji koreni.Voskresajut’ raz u raz na storinkach knyhy epizody masovych trahicnych scen, de zyttja specpereselenciv praktycno nicoho ne vartuvalo, i ce ne zalezalo vid nacional’nosti cy perekonan’. Leonid Strus’ pojasnjuje, sco specpereselenci — osoblyva social’na katehorija naselennja na terytoriji riznych avtonomnych okruhiv u 1930-1950 roky, jaka utvorylasja u rezul’tati social’no-politycnoho ta etnicnoho zaslannja. /// Leonid Strus’ pochynaie knyhu spohadamy pro rodovid, svoiu istoriiu vyselennia. Prychynoiu deportatsii ioho bat’kiv bulo te, shcho braty bat’ka braly uchast’ u natsional’no-vyzvol’nomu rusi, a odyn iz rodychiv pislia pryiednannia Zakhidnoi Ukrainy do Soiuzu opynyvsia za kordonom — u Nimechchyni. «Koly zh bat’kovi zaproponuvaly vstupaty do kolhospu, vin poiasnyv, shcho nema z chym — «zachekaiu do oseni». Ts’oho bulo dostatn’o, shchob zaprymityty «neblahonadiinoho». Nas vyselyly 20 travnia, a za misiats’ rozpochalasia viina».Mistsem masovoho poselennia deportovanykh ukraintsiv stav Khanty-Mansiis’k. Nyni vazhko porakhuvaty, iakyi vidsotok sered represovanykh na toi chas stanovyly volyniany (Fusovo Horokhivs’koho, Ozdenizh Luts’koho, Kopche Kivertsivs’koho raioniv). Ale ne omynula lykha dolia i meshkantsiv Ternopil’shchyny, Bukovyny, Moldovy, Kirovohradshchyny. Na storinkakh knyhy znakhodymo rozpovidi pro trahichnu doliu spetsposelentsiv riznykh natsional’nostei: ukraintsiv, tatar, kalmykiv, nimtsiv, lytovtsiv, rosiian... Ta navit’ ti, khto vzhe narodyvsia i vyris u Sybiru, pam'iataiut’ pro svoi koreni.Voskresaiut’ raz u raz na storinkakh knyhy epizody masovykh trahichnykh stsen, de zhyttia spetspereselentsiv praktychno nichoho ne vartuvalo, i tse ne zalezhalo vid natsional’nosti chy perekonan’. Leonid Strus’ poiasniuie, shcho spetspereselentsi — osoblyva sotsial’na katehoriia naselennia na terytorii riznykh avtonomnykh okruhiv u 1930-1950 roky, iaka utvorylasia u rezul’tati sotsial’no-politychnoho ta etnichnoho zaslannia. /// Леонід Струсь починає книгу спогадами про родовід, свою історію виселення. Причиною депортації його батьків було те, що брати батька брали участь у національно-визвольному русі, а один із родичів після приєднання Західної України до Союзу опинився за кордоном — у Німеччині. «Коли ж батькові запропонували вступати до колгоспу, він пояснив, що нема з чим — «зачекаю до осені». Цього було достатньо, щоб запримітити «неблагонадійного». Нас виселили 20 травня, а за місяць розпочалася війна».Місцем масового поселення депортованих українців став Ханти-Мансійськ. Нині важко порахувати, який відсоток серед репресованих на той час становили волиняни (Фусово Горохівського, Озденіж Луцького, Копче Ківерцівського районів). Але не оминула лиха доля й мешканців Тернопільщини, Буковини, Молдови, Кіровоградщини. На сторінках книги знаходимо розповіді про трагічну долю спецпоселенців різних національностей: українців, татар, калмиків, німців, литовців, росіян... Та навіть ті, хто вже народився і виріс у Сибіру, пам'ятають про свої корені.Воскресають раз у раз на сторінках книги епізоди масових трагічних сцен, де життя спецпереселенців практично нічого не вартувало, і це не залежало від національності чи переконань. Леонід Струсь пояснює, що спецпереселенці — особлива соціальна категорія населення на території різних автономних округів у 1930-1950 роки, яка утворилася у результаті соціально-політичного та етнічного заслання.
|
