| Detail |
Oryhinal’nyj tvir zasnovnyka uhors’koji statystycnoji nauky Eleka Fyjnjesa „Heohraficnyj slovnyk Uhorscyny” buv vydanyj u Pesti (Budapest, Uhorscyna) sce v 1851 roci i zajmav 2 tomy. Vytjahy z n’oho, jaki stosujut’sja terytoriji sucasnoho Zakarpattja, i uvijsly v perekladenu ta prezentovanu Josypom Kobalem zbirku. Za slovamy istoryka, knyha zbudovana za tym samym pryncypom, sco j oryhinal: usi naseleni punkty, a jich u knyzi ponad 500, jdut’ v alfavitnomu porjadku, rozbyti na 13 rajoniv Zakarpattja, ta podani z dotrymannjam struktury perekladuvanoho tekstu: oficijna nazva punktu, terytorial’no-administratyvna prynaleznist’, viddal’ do najblyzcoho velykoho naselenoho punktu, kil’kist’ naselennja, etnicna ta konfesijna prynaleznist’, najavnist’ cerkov ta opys zemel’.Slovnyk dopovnenyj pokazcykom heohraficnych nazv, de istoryk vkazuje, jak u 19 st. nazyvalysja zakarpats’ki ricky, urocysca, bolota ta polonyny. /// /// Оригінальний твір засновника угорської статистичної науки Елека Фийнєша „Географічний словник Угорщини” був виданий у Пешті (Будапешт, Угорщина) ще в 1851 році і займав 2 томи. Витяги з нього, які стосуються території сучасного Закарпаття, і увійшли в перекладену та презентовану Йосипом Кобалем збірку. За словами історика, книга збудована за тим самим принципом, що й оригінал: усі населені пункти, а їх у книзі понад 500, йдуть в алфавітному порядку, розбиті на 13 районів Закарпаття, та подані з дотриманням структури перекладуваного тексту: офіційна назва пункту, територіально-адміністративна приналежність, віддаль до найближчого великого населеного пункту, кількість населення, етнічна та конфесійна приналежність, наявність церков та опис земель.Словник доповнений покажчиком географічних назв, де історик вказує, як у 19 ст. називалися закарпатські річки, урочища, болота та полонини.
|
