| Detail |
U knyzi vidomoho doslidnyka Het’manscyny uperse detal’no doslidzeno-opysano dohet’mans’kyj period zyttjepysu Іvana Mazepy. Stanovlennja vidomoho derzavnoho dijaca vidbulosja u vyri podij, kolizij. Avtor na osnovi dokumental’nych dzerel dovodyt’, sco majbutnij het’man narodyvsja ne 20 bereznja, a 11 veresnja 1639 r. Rid Mazep-sljachtyciv vede svoje pochodzennja iz ChV stolittja, u n’omu buly kozac’ki vatazky, otamany. U domi bat’ka, kozac’koho dyplomata i bilocerkivs’koho pidstarosty, u 1663 r. hostjuvav pol’s’kyj korol’ Jan Kazymyr. Avtor detal’no doslidyv sjuzet ljubovnoji intryhy, zavdjaky jakij І. Mazepa stav herojem bahat’och poem, dram, povistej ta romaniv, zyvopysnych kartyn. Pid cas sluzby u het’mana P. Dorosenka u 1672 r. І. Mazepa iz zalohoju ochoronjav jak Cyhyryn, tak i Krechivs’kyj monastyr na L’vivscyni, ocoljuvav dyplomatycni misiji. Dyplomatycnyj chyst majbutn’oho pravytelja Ukrajiny projavyvsja u Baturyni, de vin stav dovirenoju osoboju het’mana І. Samojlovyca i vidstojuvav scoroku derzavnyc’ki interesy Het’manscyny u Moskvi. І. Mazepa buv aktyvnym ucasnykom ta orhanizatorom vyboriv kyjivs’koho mytropolyta u 1685 r. Zavdjaky jomu ukrajins’ke duchovenstvo vsuperec vymoham Moskvy obralo duchovnym liderom H. Cetvertyns’koho, ne schvalylo nekanonicnyj perechid Kyjivs’koji mytropoliji do Moskovs’koho patriarchatu, a vyslovylo u c’omu zv’jazku zauvahy j protesty. U Moskvi heneral’nyj osavul vidstojuvav interesy Baturyna, jakyj ne chotiv pidpysannja u 1686 r. Vicnoho myru. Avtor uperse znajomyt’ cytaciv iz persymy mecenats’kymy sprobamy starsyny, joho pidpryjemnyc’kymy projektamy, opikoju nad dit’my het’mana І. Samojlovyca. U studiji sprostovano mify pro te, sco І. Mazepa buv holovnym vynuvatcem padinnja svoho patrona, dav chabar na het’manstvo caredvorcju V. Holicynu. /// /// У книзі відомого дослідника Гетьманщини уперше детально досліджено-описано догетьманський період життєпису Івана Мазепи. Становлення відомого державного діяча відбулося у вирі подій, колізій. Автор на основі документальних джерел доводить, що майбутній гетьман народився не 20 березня, а 11 вересня 1639 р. Рід Мазеп-шляхтичів веде своє походження із ХV століття, у ньому були козацькі ватажки, отамани. У домі батька, козацького дипломата і білоцерківського підстарости, у 1663 р. гостював польський король Ян Казимир. Автор детально дослідив сюжет любовної інтриги, завдяки якій І. Мазепа став героєм багатьох поем, драм, повістей та романів, живописних картин. Під час служби у гетьмана П. Дорошенка у 1672 р. І. Мазепа із залогою охороняв як Чигирин, так і Крехівський монастир на Львівщині, очолював дипломатичні місії. Дипломатичний хист майбутнього правителя України проявився у Батурині, де він став довіреною особою гетьмана І. Самойловича і відстоював щороку державницькі інтереси Гетьманщини у Москві. І. Мазепа був активним учасником та організатором виборів київського митрополита у 1685 р. Завдяки йому українське духовенство всупереч вимогам Москви обрало духовним лідером Г. Четвертинського, не схвалило неканонічний перехід Київської митрополії до Московського патріархату, а висловило у цьому зв’язку зауваги й протести. У Москві генеральний осавул відстоював інтереси Батурина, який не хотів підписання у 1686 р. Вічного миру. Автор уперше знайомить читачів із першими меценатськими спробами старшини, його підприємницькими проєктами, опікою над дітьми гетьмана І. Самойловича. У студії спростовано міфи про те, що І. Мазепа був головним винуватцем падіння свого патрона, дав хабар на гетьманство царедворцю В. Голіцину.
|
