| Detail |
Tyraz knyzky O. Vel’tmana buv znyscenyj zaledve vona pobacyla svit u 1858 roci. Rosijs’kij samoderzavnij vladi ne mohlo spodobatysja te, sco avtor pobacyv v Attyli Kyjivs’koho knjazja. Adze za oficijnoju versijeju sovinistycnoji “velykorusskoj” istoriji velykyj volodar Jevropy mav buty jaksco ne tjurkom, to predstavnykom jakohos’ nevidomoho plemeni. Kazut’ zberihsja lyse odyn prymirnyk, jakyj opynyvsja jakymos’ cynom u Serbiji. Knyhu naresti maje pobacyty jakomoha syrsyj zahal cytaciv, osoblyvo ukrajins’kych, bo jiji avtor rosijs’kyj istoryk, sved za pochodzennjam Oleksandr Vel’tman (1800-1870) prydilyv Ukrajini duze bahato uvahy. Oryhinal tvoru, na zal’, duze nejakisnyj i ne vse vdalosja rozibraty. Ta j avtor, jakyj pracjuvav iz dzerelamy, sco ne dijsly do nas, tez, ocevydno, mav taku samu problemu, bo v bahat’och miscjach postavyv znak zapytannja. Prote my postaralysja zrobyty vse, scob cja knyha vyjsla jak v najkrascomu vyhljadi. Tym pace, sco dorohu O. Vel’tmanu probyv nas spivvitcyznyk H. Venelin, psevdo vychidcja iz Zakarpattja, istoryka, filoloha, etnohrafa, fol’klorysta i medyka, odnoho z osnovopoloznykiv slov’janoznavstva v Ukrajini ta Rosijs’kij imperiji Heorhija Іvanovyca Hucu (22. 04. 1802 – 25. 09. 1839). Za slovamy Vel’tmana, H. Venelin dyvyvsja “na istoriju ne cuzymy ocyma, ne poverchovo” i persyj vyjavyv “perekrucennja davnich perekaziv ta skazav, sco Attyla buv carem rusiv”. Otoz dlja nas ce duze vazlyva knyha. U druhij castyni vydannja umisceno novitnje doslidzennja pro Atyllu redaktora vydannja Serhija Piddubnoho. /// /// Тираж книжки О. Вельтмана був знищений заледве вона побачила світ у 1858 році. Російській самодержавній владі не могло сподобатися те, що автор побачив в Аттилі Київського князя. Адже за офіційною версією шовіністичної “великорусской” історії великий володар Європи мав бути якщо не тюрком, то представником якогось невідомого племені. Кажуть зберігся лише один примірник, який опинився якимось чином у Сербії. Книгу нарешті має побачити якомога ширший загал читачів, особливо українських, бо її автор російський історик, швед за походженням Олександр Вельтман (1800-1870) приділив Україні дуже багато уваги. Оригінал твору, на жаль, дуже неякісний і не все вдалося розібрати. Та й автор, який працював із джерелами, що не дійшли до нас, теж, очевидно, мав таку саму проблему, бо в багатьох місцях поставив знак запитання. Проте ми постаралися зробити все, щоб ця книга вийшла як в найкращому вигляді. Тим паче, що дорогу О. Вельтману пробив наш співвітчизник Г. Венелін, псевдо вихідця із Закарпаття, історика, філолога, етнографа, фольклориста і медика, одного з основоположників слов’янознавства в Україні та Російській імперії Георгія Івановича Гуцу (22. 04. 1802 – 25. 09. 1839). За словами Вельтмана, Г. Венелін дивився “на історію не чужими очима, не поверхово” і перший виявив “перекручення давніх переказів та сказав, що Аттила був царем русів”. Отож для нас це дуже важлива книга. У другій частині видання уміщено новітнє дослідження про Атиллу редактора видання Сергія Піддубного.
|
