KROV NA CORNІJ RІLLІ. ESE-BІOHRAFІJa VASYLJa STEFA

Artikel-Nr.: 11_01_159
22,00

Preis inkl. MwSt.



Horak, R. / Горак, Р. |978-966-508-340-9 | Akademvydav / Академвидав | 2010 | 608 S. | Kyjiv / Київ

Weitere Produktinformationen

Verlag Akademvydav / Akademvydav / Академвидав
Autor Horak, R. / Horak, R. / Горак, Р.
Stadt Kyjiv / Kyiv / Київ
Seiten 608 S.
ISBN 978-966-508-340-9
Detail " КРОВ НА ЧОРНІЙ РІЛЛІ. ЕСЕ-БІОГРАФІЯ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА". Його називали Володарем дум селянських, Мужицьким Бетховеном, а він вважав себе Великим страдником. Над ним висіло прокляття за сподіяний предками злочин — знав, що має спокутувати його. Від того все навколо було чорним, як мужицьке поле.Чув себе листком берези, котрого пірвав вітер, забрав від мами. Постійно мучив його неспокій. Ніде не знаходив пристановища. Вчився на лікаря, але не став ним. Був послом до віденського парламенту, але нічого суттєвого зробити не зміг. Жив у боргах. Соромився своєї бідності. Боліли йому людські страждання. Натягував від того струни душі своєї і виливав свій біль на папері.  Постійно сумнівався, чи його письмо буде зрозумілим. Франко вважав його своїм наслідником у літературі, критикував тих, хто хотів спримітизувати написане ним.Таким постає Василь Стефаник в есе-біографії Романа Горака «Кров на чорній ріллі» /// Joho nazyvaly Volodarem dum seljans’kych, Muzyc’kym Betchovenom, a vin vvazav sebe Velykym stradnykom. Nad nym vysilo prokljattja za spodijanyj predkamy zlocyn — znav, sco maje spokutuvaty joho. Vid toho vse navkolo bulo cornym, jak muzyc’ke pole.Cuv sebe lystkom berezy, kotroho pirvav viter, zabrav vid mamy. Postijno mucyv joho nespokij. Nide ne znachodyv prystanovysca. Vcyvsja na likarja, ale ne stav nym. Buv poslom do videns’koho parlamentu, ale nicoho suttjevoho zrobyty ne zmih. Zyv u borhach. Soromyvsja svojeji bidnosti. Bolily jomu ljuds’ki strazdannja. Natjahuvav vid toho struny dusi svojeji i vylyvav svij bil’ na paperi.  Postijno sumnivavsja, cy joho pys’mo bude zrozumilym. Franko vvazav joho svojim naslidnykom u literaturi, krytykuvav tych, chto chotiv sprymityzuvaty napysane nym.Takym postaje Vasyl’ Stefanyk v ese-biohrafiji Romana Horaka «Krov na cornij rilli» /// Ioho nazyvaly Volodarem dum selians’kykh, Muzhyts’kym Betkhovenom, a vin vvazhav sebe Velykym stradnykom. Nad nym vysilo prokliattia za spodiianyi predkamy zlochyn — znav, shcho maie spokutuvaty ioho. Vid toho vse navkolo bulo chornym, iak muzhyts’ke pole.Chuv sebe lystkom berezy, kotroho pirvav viter, zabrav vid mamy. Postiino muchyv ioho nespokii. Nide ne znakhodyv prystanovyshcha. Vchyvsia na likaria, ale ne stav nym. Buv poslom do videns’koho parlamentu, ale nichoho suttievoho zrobyty ne zmih. Zhyv u borhakh. Soromyvsia svoiei bidnosti. Bolily iomu liuds’ki strazhdannia. Natiahuvav vid toho struny dushi svoiei i vylyvav svii bil’ na paperi.  Postiino sumnivavsia, chy ioho pys’mo bude zrozumilym. Franko vvazhav ioho svoim naslidnykom u literaturi, krytykuvav tykh, khto khotiv sprymityzuvaty napysane nym.Takym postaie Vasyl’ Stefanyk v ese-biohrafii Romana Horaka «Krov na chornii rilli»

Auch diese Kategorien durchsuchen: Ukraine, Belletristik, Literaturwissenschaft, Ukrainistik