| Detail |
Za ponad sto rokiv, sco splyvly vid casu pojavy knyhy akademika Vseukrajins’koji akademiji nauk po kafedri svitovoho mystectva, profesora Fedora Smita (1877–1937), v ukrajins’kij nauci pro mystectvo malo sco zminylosja. Pracja, vydana v Charkovi u berezni 1919 roku, zberihaje aktual’nist’ i lysajet’sja obov’jazkovoju dlja sprahlych opanuvaty teoriju svitovoji vizual’noji kul’tury j architektury. Traktat prezentuje koncepciju stanovlennja mystectva v obsyri joho ontolohicnych projaviv: od morfolohiji vyhotovlennja tvoru do sociolohiji joho funkcionuvannja j tonkosciv psycholohiji spryjnjattja. Teorija prohresyvnoho cyklicnoho rozvytku mystectva, vykladena v knyzi, je unajavnennjam teoretycnych rozmysliv, bazovanych na faktach istoriji mystectva, a ne istoriji mytciv. U perebihu studijuvannja vydilenych p’jaty komponentiv zobrazal’noho mystectva (rytm, forma, ruch, prostir, svitlo) avtor unaocnjuje pryrodu i sutnist’ chudoznich tvoriv na pidstavi sesty styliv zyvopysu (irrealizm, idealizm, naturalizm, realizm, iljuzionizm, impresionizm), navcaje toho, jak jich slid spryjmaty; jaksco ne spryjmaty — jak stavytysja. Architekturni formy derev’janych cerkov Ukrajins’kych Karpat (perevazno bojkivs’koho typu) piddano komparatyvno-teoretycnomu osmyslennju. Traktat Fedora Smita cikavyj ne lyse fachivcevi — tekst pojasnjuje, sco take mystectvo, jak maje povodytysja hljadec’ (ljubytel’, student), komunikujucy z tvorom vizual’noho, jak musyt’ vychovuvaty rozumne oko, aby spohljadaty chudóznje ne lyse emotio, a j bil’s-mens ratio. /// /// За понад сто років, що спливли від часу появи книги академіка Всеукраїнської академії наук по кафедрі світового мистецтва, професора Федора Шміта (1877–1937), в українській науці про мистецтво мало що змінилося. Праця, видана в Харкові у березні 1919 року, зберігає актуальність і лишається обов’язковою для спраглих опанувати теорію світової візуальної культури й архітектури. Трактат презентує концепцію становлення мистецтва в обширі його онтологічних проявів: од морфології виготовлення твору до соціології його функціонування й тонкощів психології сприйняття. Теорія прогресивного циклічного розвитку мистецтва, викладена в книзі, є унаявненням теоретичних розмислів, базованих на фактах історії мистецтва, а не історії митців. У перебігу студіювання виділених п’яти компонентів зображального мистецтва (ритм, форма, рух, простір, світло) автор унаочнює природу і сутність художніх творів на підставі шести стилів живопису (ірреалізм, ідеалізм, натуралізм, реалізм, ілюзіонізм, імпресіонізм), навчає того, як їх слід сприймати; якщо не сприймати — як ставитися. Архітектурні форми дерев’яних церков Українських Карпат (переважно бойківського типу) піддано компаративно-теоретичному осмисленню. Трактат Федора Шміта цікавий не лише фахівцеві — текст пояснює, що таке мистецтво, як має поводитися глядець (любитель, студент), комунікуючи з твором візуального, як мусить виховувати розумне око, аби споглядати худóжнє не лише emotio, а й більш-менш ratio.
|
