| Detail |
Ukrajini doby Nezaleznosti duze poscastylo, sco v neji je Blazennisyj Ljubomyr Huzar. Vin majze pivstolittja zyv spocatku v SSA, potim v Іtaliji, bahato podorozuvav iz misijamy, i teper stav prykladom — jakym moze buty ukrajinec’, sformovanyj v umovach vil’noho svitu. Pryjnjavsy upravlinnja Ukrajins’koju hreko-katolyc’koju cerkvoju na tomu etapi, koly jiji nazyvaly «rehional’noju» cy navit’ zakordonnoju», i dovivsy do statusu cerkvy dlja vsijeji Ukrajiny, patriarch Huzar dobrovil’no peredav vladu molodomu nastupnyku, scob maty sce cas buty korysnym krajini, jakij ne scastyt’ na pravyteliv. Staty dobrym poradnykom za hamburz’kym rachunkom.«Use, sco nam treba, — dovesty spravu do kincja. Zakincyty revoljuciju. Zrobyty ljuds’ku hidnist’ miroju vsich recej. І todi revoljucija bude zaversena — i Revoljucija hidnosti, i Jevromajdan, i Pomaranceva Revoljucija, i Revoljucija na hraniti. Tomu sco ce stalo by torzestvom tych cinnostej, na jakych vyrosla jevropejs’ka cyvilizacija, — cinnostej chrystyjans’kych, jaki stavljat’ na perse misce ljudynu jak Obraz i Podobu Bozu.» Ljubomyr Huzar /// /// Україні доби Незалежності дуже пощастило, що в неї є Блаженніший Любомир Гузар. Він майже півстоліття жив спочатку в США, потім в Італії, багато подорожував із місіями, і тепер став прикладом — яким може бути українець, сформований в умовах вільного світу. Прийнявши управління Українською греко-католицькою церквою на тому етапі, коли її називали «регіональною» чи навіть закордонною», і довівши до статусу церкви для всієї України, патріарх Гузар добровільно передав владу молодому наступнику, щоб мати ще час бути корисним країні, якій не щастить на правителів. Стати добрим порадником за гамбурзьким рахунком.«Усе, що нам треба, — довести справу до кінця. Закінчити революцію. Зробити людську гідність мірою всіх речей. І тоді революція буде завершена — і Революція гідності, і Євромайдан, і Помаранчева Революція, і Революція на граніті. Тому що це стало би торжеством тих цінностей, на яких виросла європейська цивілізація, — цінностей християнських, які ставлять на перше місце людину як Образ і Подобу Божу.» Любомир Гузар
|
