| Detail |
U knyzci, prysvjacenij problemam politycnoji ucasti nacional’nych mensyn Halycyny i Bukovyny kincja ХІХ – pocatku ХХ st., doslidzujut’sja instytucijni procesy u sferi etnonolityky Avstro-Uhorscyny, sco stosujut’sja zabezpecennja prav ta potreb etnicnych politycnych aktoriv, procesiv zovnisn’oji ta vnutrisn’oji instytucionalizaciji ukrajins’kych, pol’s’kych, jevrejs’kych, rumuns’kych i nimec’kych politycnych aktoriv Halycyny i Bukovyny. Avtor charakteryzuje normatyvno-pravovu osnovu formalizaciji politycnoji ucasti hromadjan, priorytety polityky derzavy v umovach etnicnoho probudzennja, prostezuje henszu etnicnoho katalizatora politycnoji mobilizaciji, vyznacaje spivvidnosennja profesijnoji struktury ta linijsocial’noho rozmezuvannja v etnicnomu vymiri, a takoz analizuje platformy ta stratehiji dijal’nosti politycnych partij, stvorenych za etnicnym pryncypom. Okremo rozhljadajut’sja mobilizacijni faktoriji elektoral’noji ta protestnoji elektoral’noji ucasti, katalizatory konkurenciji miz rizijustatlsnymy etnonacional’nymy spil’notamy, variatyvnist’ zachystu hrupovych interesiv, kompromisy ta konsensusy formalizovanych ta neformalizovanych etnicnych politycnych aktoriv. /// /// У книжці, присвяченій проблемам політичної участі національних меншин Галичини і Буковини кінця ХІХ – початку ХХ ст., досліджуються інституційні процеси у сфері етнонолітики Австро-Угорщини, що стосуються забезпечення прав та потреб етнічних політичних акторів, процесів зовнішньої та внутрішньої інституціоналізації українських, польських, єврейських, румунських і німецьких політичних акторів Галичини і Буковини. Автор характеризує нормативно-правову основу формалізації політичної участі громадян, пріоритети політики держави в умовах етнічного пробудження, простежує генсзу етнічного каталізатора політичної мобілізації, визначає співвідношення професійної структури та лінійсоціального розмежування в етнічному вимірі, а також аналізує платформи та стратегії діяльності політичних партій, створених за етнічним принципом. Окремо розглядаються мобілізаційні факторії електоральної та протестної електоральної участі, каталізатори конкуренції між різіюстатлсними етнонаціональними спільнотами, варіативність захисту групових інтересів, компроміси та консенсуси формалізованих та неформалізованих етнічних політичних акторів.
|
