| Detail |
S’ohodni my u posukach adekvatnych sliv dlja poznacennja dosvidiv, sco jich perezyvajemo. Je potreba porivnjaty vijnu, na jakij i jakoju my zyvemo, z tymy, jaki lyse bacyly v kino cy pro jaki cytaly v novynach. Pro koznu z vojen pysut’ i cymalo knyzok, kozna vijna nabuvaje svoho zvucannja, kozen avtor vyrobljaje svoji smysly i rujnuje ujavlennja pro vijnu jak pro nepersonifikovane abstraktne zlo. І kozna vijna vymahaje svojeji movy. U cij knyzci tryvaje 17 vojen – sucasnych, tych, sco rozhortalysja abo na zlami stolit’, abo v XXI storicci. Avtorka pyse pro tvory, jaki populjarni u svojich literaturach i opysujut’ dosvidy, pro jaki, na zal’, ridko chocet’sja cuty. Ale chto zna, mozlyvo, cuzyj dosvid – prohovorenyj, pereosmyslenyj – dopomoze i nam podolaty travmatyzm nasoho, u nasij vijni? /// /// Сьогодні ми у пошуках адекватних слів для позначення досвідів, що їх переживаємо. Є потреба порівняти війну, на якій і якою ми живемо, з тими, які лише бачили в кіно чи про які читали в новинах. Про кожну з воєн пишуть і чимало книжок, кожна війна набуває свого звучання, кожен автор виробляє свої смисли і руйнує уявлення про війну як про неперсоніфіковане абстрактне зло. І кожна війна вимагає своєї мови. У цій книжці триває 17 воєн – сучасних, тих, що розгорталися або на зламі століть, або в XXI сторіччі. Авторка пише про твори, які популярні у своїх літературах і описують досвіди, про які, на жаль, рідко хочеться чути. Але хто зна, можливо, чужий досвід – проговорений, переосмислений – допоможе і нам подолати травматизм нашого, у нашій війні?
|
