| Detail |
Bil’sist’ ukrajins’kych istorycnych prac’ prysvjaceni vazlyvym politycnym, nacijetvorcym procesam. Ale cy ne chotilosja b vam zazyrnuty za lastunky cych procesiv ta pobacyty, jakym bulo povsjakdennja i dozvillja politykiv ta jichnich sucasnykiv abo v jakomu prostori — social’nomu j fizycnomu — zarodzuvalys’ vazlyvi ideji? Retrospektyva svits’koho zyttja na Bukovyni modernoji doby demonstruje, sco zachoplennja spivamy ob’jednuvalo politycnych oponentiv v odnomu tovarystvi, a kav’jarnja mohla staty miscem, de u dyskusiji zarodzuvalysja vyznacal’ni dlja chodu istorycnych podij risennja. U druhij polovyni ChІCh st. povsjakdennja osvicenych verstv Jevropy pidporjadkovuvalosja odnakovym suspil’nym normam, standartam ta praktykam, tobto umovnostjam, sco jich vyrobylo dobirne tovarystvo (bomond). Popry provincijnyj, napivsil’s’kyj charakter mist i mistecok, pid vplyvom idej ta nosijiv zachidnych kul’turnych praktyk na Bukovyni z’javylysja vsi atrybuty dlja rozhortannja publicnoho zyttja bomondu: teatr, filarmonija, kazyno, salony, restorany, kav’jarni, parky, rizni kul’turno-osvitni tovarystva, svits’ki pryjomy, baly ta kinni perehony. U cych instytucijach, formach, prostorach stara j nova elity nehlasno zmahalys’ za dominuvannja v ijerarchiji svits’koho tovarystva i zahalom suspil’noho zyttja. Ale bud’te pevni, u knyzci, jaku vy vze rozhornuly, na vas ne cekaje rafinovana istorija pro zemni radosci za dobrych starych casiv. Knyzka pravdyvo opovidaje pro cymalo superecnostej ta konfliktiv, jaki, pojednujucys’, tvoryly osoblyvyj prostir schidnoji provinciji Habsburz’koji monarchiji, de rozkis i zlydni jsly plic-o-plic. /// /// Більшість українських історичних праць присвячені важливим політичним, націєтворчим процесам. Але чи не хотілося б вам зазирнути за лаштунки цих процесів та побачити, яким було повсякдення і дозвілля політиків та їхніх сучасників або в якому просторі — соціальному й фізичному — зароджувались важливі ідеї? Ретроспектива світського життя на Буковині модерної доби демонструє, що захоплення співами об’єднувало політичних опонентів в одному товаристві, а кав’ярня могла стати місцем, де у дискусії зароджувалися визначальні для ходу історичних подій рішення. У другій половині ХІХ ст. повсякдення освічених верств Європи підпорядковувалося однаковим суспільним нормам, стандартам та практикам, тобто умовностям, що їх виробило добірне товариство (бомонд). Попри провінційний, напівсільський характер міст і містечок, під впливом ідей та носіїв західних культурних практик на Буковині з’явилися всі атрибути для розгортання публічного життя бомонду: театр, філармонія, казино, салони, ресторани, кав’ярні, парки, різні культурно-освітні товариства, світські прийоми, бали та кінні перегони. У цих інституціях, формах, просторах стара й нова еліти негласно змагались за домінування в ієрархії світського товариства і загалом суспільного життя. Але будьте певні, у книжці, яку ви вже розгорнули, на вас не чекає рафінована історія про земні радощі за добрих старих часів. Книжка правдиво оповідає про чимало суперечностей та конфліктів, які, поєднуючись, творили особливий простір східної провінції Габсбурзької монархії, де розкіш і злидні йшли пліч-о-пліч.
|
