| Detail |
Metoju doslidzennja je stvorennja systematycnoji naukovoji praci, v jakij zanrova systema ukrajins’koji literatury druhoji polovyny XIII-XV st. rozhljadalasja b u konteksti vs’oho kompleksu vitcyznjanoji kul’tury pizn’oho Seredn’oviccja, tobto u zv’jazkach z istorijeju relihiji, fol’kloru ta filosofiji. Pry c’omu holovnym zavdannjam vydajet’sja vyznacennja duchovnych intencij, sco prostezujut’sja v rozvytku ukrajins’koji literatury XIII-XV st., a takoz rozv’jazannja problemy isnuvannja Peredvidrodzennja v Ukrajini – analoha zachidnojevropejs’koji pizn’oji hotyky.Materialom dlja doslidzennja je perekladna ta oryhinal’na literatura, jaka pobutuvala v Ukrajini protjahom druhoji polovyny XIII-XV st. Osoblyva uvaha prydiljajet’sja tvorcosti Serapiona Volodymyrs’koho, Kyryla ІІ, sv. Petra (Ratens’koho), Hryhorija Camblaka, otcja Іoana ta insych predstavnykiv orators’ko-ucytel’noji ta ahiohraficnoji prozy, a takoz nyzci apokryficnych tekstiv jak najnedoslidzenisij castyni ukrajins’koji literatury pizn’oho Seredn’oviccja. Praktycna cinnist’ rezul’tativ doslidzennja poljahaje v tomu, sco vono daje mozlyvist’ zapovnyty cymali lakuny v istoriji ukrajins’koji literatury druhoji polovyny XIII-XV st. Pracja vvodyt’ u naukovyj obih nyzku imen (Maksym, sv. Petro (Ratens’kyj) ta in.) i tvoriv, jaki dosi ne buly predmetom literaturoznavcoho doslidzennja. Dysertacija daje mozlyvist’ zdijsnyty tocnisu periodyzaciju ukrajins’koji literatury, a takoz vyznacyty jiji misce v systemi zahal’nojevropejs’koji literatury danoho periodu. /// Metoiu doslidzhennia ie stvorennia systematychnoi naukovoi pratsi, v iakii zhanrova systema ukrains’koi literatury druhoi polovyny XIII-XV st. rozhliadalasia b u konteksti vs’oho kompleksu vitchyznianoi kul’tury pizn’oho Seredn’ovichchia, tobto u zv’iazkakh z istoriieiu relihii, fol’kloru ta filosofii. Pry ts’omu holovnym zavdanniam vydaiet’sia vyznachennia dukhovnykh intentsii, shcho prostezhuiut’sia v rozvytku ukrains’koi literatury XIII-XV st., a takozh rozv’iazannia problemy isnuvannia Peredvidrodzhennia v Ukraini – analoha zakhidnoievropeis’koi pizn’oi hotyky.Materialom dlia doslidzhennia ie perekladna ta oryhinal’na literatura, iaka pobutuvala v Ukraini protiahom druhoi polovyny XIII-XV st. Osoblyva uvaha prydiliaiet’sia tvorchosti Serapiona Volodymyrs’koho, Kyryla ІІ, sv. Petra (Ratens’koho), Hryhoriia Tsamblaka, ottsia Іoana ta inshykh predstavnykiv orators’ko-uchytel’noi ta ahiohrafichnoi prozy, a takozh nyztsi apokryfichnykh tekstiv iak nainedoslidzhenishii chastyni ukrains’koi literatury pizn’oho Seredn’ovichchia. Praktychna tsinnist’ rezul’tativ doslidzhennia poliahaie v tomu, shcho vono daie mozhlyvist’ zapovnyty chymali lakuny v istorii ukrains’koi literatury druhoi polovyny XIII-XV st. Pratsia vvodyt’ u naukovyi obih nyzku imen (Maksym, sv. Petro (Ratens’kyi) ta in.) i tvoriv, iaki dosi ne buly predmetom literaturoznavchoho doslidzhennia. Dysertatsiia daie mozhlyvist’ zdiisnyty tochnishu periodyzatsiiu ukrains’koi literatury, a takozh vyznachyty ii mistse v systemi zahal’noievropeis’koi literatury danoho periodu. /// Метою дослідження є створення систематичної наукової праці, в якій жанрова система української літератури другої половини ХІІІ-ХV ст. розглядалася б у контексті всього комплексу вітчизняної культури пізнього Середньовіччя, тобто у зв’язках з історією релігії, фольклору та філософії. При цьому головним завданням видається визначення духовних інтенцій, що простежуються в розвитку української літератури ХІІІ-ХІV ст., а також розв’язання проблеми існування Передвідродження в Україні – аналога західноєвропейської пізньої готики.Матеріалом для дослідження є перекладна та оригінальна література, яка побутувала в Україні протягом другої половини ХІІІ-ХV ст. Особлива увага приділяється творчості Серапіона Володимирського, Кирила ІІ, св. Петра (Ратенського), Григорія Цамблака, отця Іоана та інших представників ораторсько-учительної та агіографічної прози, а також низці апокрифічних текстів як найнедослідженішій частині української літератури пізнього Середньовіччя. Практична цінність результатів дослідження полягає в тому, що воно дає можливість заповнити чималі лакуни в історії української літератури другої половини ХІІІ-ХV ст. Праця вводить у науковий обіг низку імен (Максим, св. Петро (Ратенський) та ін.) і творів, які досі не були предметом літературознавчого дослідження. Дисертація дає можливість здійснити точнішу періодизацію української літератури, а також визначити її місце в системі загальноєвропейської літератури даного періоду.
|
