Detail |
U knyzi «Zoloto – derzavi! Torhsyn u radjans’kij Ukrajini, 1931–1936» Mykola Horoch vysvitljuje istoriju orhanizaciji, sco stala vladnym instrumentom vykacuvannja u naselennja cinnostej v im’ja forsovanoji vijs’kovo-promyslovoji modernizaciji SRSR. Na osnovi archivnych dokumentiv, usnych svidcen’, memuariv, doslidzen’ ukrajins’kych ta zarubiznych naukovciv avtor vidtvorjuje dramatycnu kartynu povsjakdennja ukrajins’koho suspil’stva v epochu Holodomoru. Choca za svojeju pryrodoju Torhsyn nacebto uosobljuvav use, z cym borolysja bil’sovyky – rynkovi vidnosyny, lehal’nyj obih inozemnoji valjuty i kostovnych metaliv, spekuljaciju, nahromadzennja kapitalu – u honytvi za hrosyma dlja industrializaciji stalins’ka vlada bez vahan’ nalahodyla cerez torhsynivs’ku merezu prodaz jizi za najvyscymy eksportnymy cinamy v obmin na zoloto, sriblo, valjutu, insi cinnosti. 1933 roku Torhsyn «mobilizuvav» v USRR 8,5 tonn zolota. Zmuseni zarady pozirnoji nadiji na zyttja obminjaty na prodovol’stvo simej ni relikviji, okremi rodyny i cile suspil’stvo vtratyly vazlyvu castku rodynnoji pam’jati j kul’turnoji spadscyny, jaki tvoryly nacional’nu identycnist’. Jak zaznacaje Horoch, povernennja iz zabuttja, osmyslennja istoriji Torhsynu dopovnjuje kartynu stalins’koji polityky tvorennja holodu jak skladovoji henocydu v Ukrajini, spryjatyme stverdzennju v sucasnomu sviti rozuminnja cinnosti ljuds’kych hidnosti i zyttja. /// /// У книзі «Золото – державі! Торгсин у радянській Україні, 1931–1936» Микола Горох висвітлює історію організації, що стала владним інструментом викачування у населення цінностей в ім’я форсованої військово-промислової модернізації СРСР. На основі архівних документів, усних свідчень, мемуарів, досліджень українських та зарубіжних науковців автор відтворює драматичну картину повсякдення українського суспільства в епоху Голодомору. Хоча за своєю природою Торгсин начебто уособлював усе, з чим боролися більшовики – ринкові відносини, легальний обіг іноземної валюти і коштовних металів, спекуляцію, нагромадження капіталу – у гонитві за грошима для індустріалізації сталінська влада без вагань налагодила через торгсинівську мережу продаж їжі за найвищими експортними цінами в обмін на золото, срібло, валюту, інші цінності. 1933 року Торгсин «мобілізував» в УСРР 8,5 тонн золота. Змушені заради позірної надії на життя обміняти на продовольство сімей ні реліквії, окремі родини і ціле суспільство втратили важливу частку родинної пам’яті й культурної спадщини, які творили національну ідентичність. Як зазначає Горох, повернення із забуття, осмислення історії Торгсину доповнює картину сталінської політики творення голоду як складової геноциду в Україні, сприятиме ствердженню в сучасному світі розуміння цінності людських гідності і життя.
|