| Detail |
U monohrafiji osmysleno trajektoriju rozvytku prozovoji tvorcosti Іvana Franka — vid persych, ucnivs’kych sprob ta romantycno-hotycnoho romanu do novitnich, perevazno modernists’kych tvoriv pocatku XX st. Aksonometrycnyj pidchid do analizu prozovoji spadscyny pys’mennyka daje zmohu zbahnuty vydozminy pys’mennykovoji metodyky j metodolohiji pry modeljuvanni chudozn’oho svitu, vyjavyty poetykal’ni osoblyvosti okremych tvoriv ta prozovych zbirok, rozkryty jichnij idejno-estetycnyj ta zmistovo-formal’nyj potencial, z’jasuvaty tematycnu, zanrovu, naratyvnu, strukturnu, semiotycnu, styl’ovu specyfiku.Vperse z pozycij aksonometriji doslidzeno ves’ prozovyj zdobutok pys’mennyka. U knyzci proanalizovano recepciju Frankovoji prozy u pryzyttjevij krytyci (do 1916 roku vkljucno) — v recenzijach, literaturnych portretach, istoryko-literaturnych pracjach, porivnjal’nych studijach, peredmovach, bibliohraficnych zamitkach, lystach, spohadach, anonsach, scodennykovych zapysach, cenzurnych materialach, nekrolohach, prynahidnych zhadkach. /// /// У монографії осмислено траєкторію розвитку прозової творчості Івана Франка — від перших, учнівських спроб та романтично-готичного роману до новітніх, переважно модерністських творів початку XX ст. Аксонометричний підхід до аналізу прозової спадщини письменника дає змогу збагнути видозміни письменникової методики й методології при моделюванні художнього світу, виявити поетикальні особливості окремих творів та прозових збірок, розкрити їхній ідейно-естетичний та змістово-формальний потенціал, з’ясувати тематичну, жанрову, наративну, структурну, семіотичну, стильову специфіку.Вперше з позицій аксонометрії досліджено весь прозовий здобуток письменника. У книжці проаналізовано рецепцію Франкової прози у прижиттєвій критиці (до 1916 року включно) — в рецензіях, літературних портретах, історико-літературних працях, порівняльних студіях, передмовах, бібліографічних замітках, листах, спогадах, анонсах, щоденникових записах, цензурних матеріалах, некрологах, принагідних згадках.
|
