| Detail |
Holodomor - ne jedyna trahedija ukrajins’koho narodu. Druha ne mensa trahedija - znyscennja mozku naciji, adze koly znyscujet’sja mozok naciji, to ce vede do jiji zachlyvoho zanepadu. U biohraficnych dovidkach pro avtoriv, tvory jakych uvijsly do antolohiji "Nevidome Rozstriljane Vidrodzennja", ne podano prycyn arestu ta kryminal’nych statej, za jakymy jich sudyly: vsi vony odnakovi - jaksco ne UVO (Ukrajins’ka Vijs’kova Orhanizacija), jaka "stavyla svojeju metoju orhanizaciju kontrrevoljucijnych povstans’kych syl", to "aktyvna kontrevoljucijna dijal’nist’, sprjamovana na povalennja Radjans’koji vlady i vstanovlennja ukrajins’koji burzuazno-demokratycnoji respubliky", a to j zovsim bezhluzdi - zamach na cleniv urjadu, pracja na inozemnu kontrrozvidku i t. d. Bil’sist’ prizvysc cych pys’mennykiv nevidomi syrsomu kolu cytaciv, i majze usi tvory, jaki uvijsly do cijeji antolohiji, publikujut’sja vperse pislja zahybeli jichnich avtoriv. Na cytaca cekajut’ cikavi vidkryttja. Povist’ Petra Holoty "Al’kehal’" duze nahaduje lehendarnyj tvir Venedykta Jerofjejeva "Moskva-Pjetuski", de heroj perebuvaje u postijnomu kontakti z alkoholem, perezyvajucy rizni pryhody. U povisti Serhija Zyhalka "Narcys i Herkulan" herojamy staly dvoje cortiv. Povist’ Borysa Tenety "Harmonija i svynusnyk" bula svoho casu zasudzena jak naklep na sovjets’ku dijsnist’ i zaboronena. Antysovjets’kym vyjavylosja takoz opovidannja Petra Vancenka "Opovidannja pro hidnu kobylu", avtor zmusenyj buv navit’ kajatysja, sco napysav joho. Cytacevi cikavo bude takoz poznajomytysja z nevidomymy ranise poezijamy Ljudmyly Staryc’koji-Cernjachivs’koji i ridnoho brata Vasylja Cumaka - Mykoly, fantastycnym opovidannjam Oleksy Slisarenka ta bahat’ma insymy tvoramy, jaki ne vtratyly svojeji cinnosti. /// /// Голодомор - не єдина трагедія українського народу. Друга не менша трагедія - знищення мозку нації, адже коли знищується мозок нації, то це веде до її жахливого занепаду. У біографічних довідках про авторів, твори яких увійшли до антології "Невідоме Розстріляне Відродження", не подано причин арешту та кримінальних статей, за якими їх судили: всі вони однакові - якщо не УВО (Українська Військова Організація), яка "ставила своєю метою організацію контрреволюційних повстанських сил", то "активна контреволюційна діяльність, спрямована на повалення Радянської влади і встановлення української буржуазно-демократичної республіки", а то й зовсім безглузді - замах на членів уряду, праця на іноземну контррозвідку і т. д. Більшість прізвищ цих письменників невідомі ширшому колу читачів, і майже усі твори, які увійшли до цієї антології, публікуються вперше після загибелі їхніх авторів. На читача чекають цікаві відкриття. Повість Петра Голоти "Алькегаль" дуже нагадує легендарний твір Венедикта Єрофєєва "Москва-Пєтушкі", де герой перебуває у постійному контакті з алкоголем, переживаючи різні пригоди. У повісті Сергія Жигалка "Нарцис і Геркулан" героями стали двоє чортів. Повість Бориса Тенети "Гармонія і свинушник" була свого часу засуджена як наклеп на совєтську дійсність і заборонена. Антисовєтським виявилося також оповідання Петра Ванченка "Оповідання про гідну кобилу", автор змушений був навіть каятися, що написав його. Читачеві цікаво буде також познайомитися з невідомими раніше поезіями Людмили Старицької-Черняхівської і рідного брата Василя Чумака - Миколи, фантастичним оповіданням Олекси Слісаренка та багатьма іншими творами, які не втратили своєї цінності.
|
