Service for libraries Buchhandel & Verlag
Kategorien
- EastEuroBooks Verlag
- Wertvolle Einzelexemplare
- eBooks
- Natalia Kuschnerova
- Neuzugänge
-
Ukraine
-
Bücher
- Agrarwirtschaft
- Anglistik
- Architektur
- Archäologie
- Astronomie
- Baltistik
- Belletristik
- Bergbau
- Bibliothekswesen
- Bildung
- Biologie
- Byzantinistik
- Chemie
- Demographie
- Enzyklopädien
- Ethnographie
- Film
- Genealogie. Heraldik
- Gender
- Geographie
- Geologie
- Germanistik
- Geschichte
- Gesetzestexte
- Technik
- Judentum
- Karten
- Kinderbücher
- Krimis. Science-fiction
- Kriminologie
- Kulturgeschichte
- Kunst
- Literaturwissenschaft
- Mathematik
- Medizin
- Militaria
- Minderheiten
- Musik
- Numismatik. Faleristik
- Ökologie
- Orientalistik
- Pharmazie
- Philosophie
- Physik
- Politik
- Psychologie
- Recht
- Reiseführer
- Religion
- Romanistik
- Slawistik
- Soziologie
- Sprachwissenschaft
- Statistik
- Technikgeschichte
- Theater
- Ukrainistik
- Übersetzungen
- Wirtschaft
- Wörterbücher
- Zeitgeschichte
-
Bücher
- Belarus
- Litauen
- Estland
- Ausstellungen
Produktsuche
Warenkorb
Ihr Warenkorb ist leer.
Anmeldung
Russland hat die Ukraine angegriffen und will sie versklaven. Russland tötet ukrainische Kinder und Frauen, verübt Völkermord am ukrainischen Volk. Europa, schließe den Himmel über der Ukraine vor Angriffen russischer Flugzeuge und Raketen. Der Sieg der Ukraine wird den Dritten Weltkrieg verhindern.
Kategorien Ukraine Bücher Litos, abo Kamin’, vypuscenyj iz prasci pravdy Svjatoji Pravoslavnoji Rus’koji cerkvy
Litos, abo Kamin’, vypuscenyj iz prasci pravdy Svjatoji Pravoslavnoji Rus’koji cerkvy
Artikel-Nr.: 19_14_008
69,00 €
Preis inkl. MwSt.
Літос, або Камінь, випущений із пращі правди Святої Православної Руської церкви задля знищення химерно-темної "Перспективи", або радше пасквіля, Касіяна Саковича, колишнього Дубенського уніатського архімандрита / Mohyla, Petro / Могила, Петро | 978-617-7397-75-4 | Talkom / Талком | 2018 | 656 S. | Kyjiv / Київ
Weitere Produktinformationen
| Verlag | Talkom / Talkom / Талком |
| Autor | Mohyla, Petro / Mohyla, Petro / Могила, Петро |
| Stadt | Kyjiv / Kyiv / Київ |
| Seiten | 656 S. |
| ISBN | 978-617-7397-75-4 |
| Detail | Knyha, jaka z’javylasja pid hryfom Іnstytutu filolohiji Kyjivs’koho nacional’noho universytetu imeni Tarasa Sevcenka, Miznarodnoji skoly ukrajinistyky NAN Ukrajiny j Іnstytutu literatury im.T.H.Sevcenka NAN Ukrajiny u seriji «Pam’jatky ukrajins’koji polemicnoji literatury» – «Litos» Petra Mohyly, povna nazva: «λιθοε, abo kamien z procy prawdy cerkwie świętey prawosławney ruskiey na skruszenie falecznociemniey Perspektiwy abo raczey paszkwilu od Kassiana Sakowicza…». Perse vydannja pobacylo svit u drukarni Kyjevo-Pecers’koji lavry v 1644 roci. Teper knyhu perevydano, tekst pereklav iz cerkovnoslov’jans’koji i latyny, pidhotuvav do druku i sporjadyv prymitkamy Rostyslav Radysevs’kyj, doktor filolohicnych nauk, profesor, clen-korespondent NAN Ukrajiny, iniciator perevydannja. Ce persyj povnyj ukrajins’kyj pereklad tvoru. U lavrs’komu vydanni c’oho tvoru, na zahlavnomu arkusi pid prysvjatoju Maksymilianu Brzozovs’komu stojav pidpys «pokirnyj otec’ Jevsevij Pimin». Naspravdi z za cym psevdonimom zachovavsja mytropolyt Petro Mohyla, tajemnycju psevdo sce v 1672 roci rozkryv Joannykij Galjatovs’kyj. Ta vse z dyskusiji dovkola avtorstva tvoru tryvaly i tryvajut’, dechto z ucenych, napr., Stepan Holubjev, vvazav, sco Petro Mohyla buv lyse iniciatorom i kerivnykom vydannja, do jakoho zaluceno insych duchovnych osib. Mav raciju Fedir Tytov, pidkresljujucy, sco ucast’ Petra mohyly u c’omu vydanni znacnisa za vsi joho insi knyhy. R.Radysevs’kyj u peredmovi rozkryvaje dejaki biohraficni podrobyci avtora knyhy. Mohyla Petro Symeonovyc, cernece im’ja Petro (1596–1647) – mytropolyt Kyjivs’kyj, Halyc’kyj i vsijeji Rusy, cerkovnyj, politycnyj, kul’turno-osvitnij dijac, reformator ukrajins’koji osvity. Svjatyj. Narodyvsja v sim’ji moldavs’koho hospodarja Symeona Mohyly j uhors’koji knjazny Marharet (Margit). U tradycijach znatnych rodyn XVI–XVII st. pol’s’ka heral’dyka vyvodyla pochodzennja rodyny Mohyl vid znamenytoho rymljanyna Mucija Scevoly, nascadky jakoho perejsly z Rymu do Hreciji, a zvidty — v Moldovu. Druha lehenda maje rumuns’ke pochodzennja. І.Hajuk pyse: «Zhidno z neju u berezni 1486 r. u bytvi miz uhors’kymy ta moldavs’kymy vijs’kamy pid vojevodoju Stefanom ІV buv ubytyj kin’. Herol’d Purmyha (Purice) todi viddav svoho. A oskil’ky Stefan buv nevelykoho zrostu, to visnyk, dopomahajucy jomu sisty na konja, stav na kolino i skazav: «Dozvol’, pane, posluzyty tobi za mist’ hirky». Na sco Stefan jomu vidpoviv: «Z hirky ja peretvorju tebe na horb (mohylu)». Puryha vidznacyvsja i pid cas samoji bytvy, tomu buv scedro nahorodzenyj. Z toho casu vin ta joho nascadky staly nosyty rodove im’ja Mohyl» /// /// Книга, яка з’явилася під грифом Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Міжнародної школи україністики НАН України й Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України у серії «Пам’ятки української полемічної літератури» – «Літос» Петра Могили, повна назва: «λιθοε, abo kamien z procy prawdy cerkwie świętey prawosławney ruskiey na skruszenie falecznociemniey Perspektiwy abo raczey paszkwilu od Kassiana Sakowicza…». Перше видання побачило світ у друкарні Києво-Печерської лаври в 1644 році. Тепер книгу перевидано, текст переклав із церковнослов’янської і латини, підготував до друку і спорядив примітками Ростислав Радишевський, доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, ініціатор перевидання. Це перший повний український переклад твору. У лаврському виданні цього твору, на заглавному аркуші під присвятою Максиміліану Бржозовському стояв підпис «покірний отець Євсевій Пімін». Насправді ж за цим псевдонімом заховався митрополит Петро Могила, таємницю псевдо ще в 1672 році розкрив Йоанникій Ґалятовський. Та все ж дискусії довкола авторства твору тривали і тривають, дехто з учених, напр., Степан Голубєв, вважав, що Петро Могила був лише ініціатором і керівником видання, до якого залучено інших духовних осіб. Мав рацію Федір Титов, підкреслюючи, що участь Петра могили у цьому виданні значніша за всі його інші книги. Р.Радишевський у передмові розкриває деякі біографічні подробиці автора книги. Могила Петро Симеонович, чернече ім’я Петро (1596–1647) – митрополит Київський, Галицький і всієї Руси, церковний, політичний, культурно-освітній діяч, реформатор української освіти. Святий. Народився в сім’ї молдавського господаря Симеона Могили й угорської княжни Маргарет (Марґіт). У традиціях знатних родин XVI–XVII ст. польська геральдика виводила походження родини Могил від знаменитого римлянина Муція Сцеволи, нащадки якого перейшли з Риму до Греції, а звідти — в Молдову. Друга легенда має румунське походження. І.Гаюк пише: «Згідно з нею у березні 1486 р. у битві між угорськими та молдавськими військами під воєводою Стефаном ІV був убитий кінь. Герольд Пурмига (Пуріче) тоді віддав свого. А оскільки Стефан був невеликого зросту, то вісник, допомагаючи йому сісти на коня, став на коліно і сказав: «Дозволь, пане, послужити тобі за мість гірки». На що Стефан йому відповів: «З гірки я перетворю тебе на горб (могилу)». Пурига відзначився і під час самої битви, тому був щедро нагороджений. З того часу він та його нащадки стали носити родове ім’я Могил» |