| Detail |
Cetvertyj tom «Korpusna ta kohnityvna linhvistyka» p’jatytomnoji monohrafiji «Linhvistycno-informacijni studiji» prysvjaceno vykladu teoretycnych i technolohicnych zasad korpusnoji linhvistyky. Osoblyvu uvahu prydileno rozroblennju Ukrajins’koho nacional’noho linhvistycnoho korpusu (UNLK) ta joho cyslennym zastosuvannjam u provedenni riznomanitnych linhvistycnych i kohnitolohicnych doslidzen’ ta ukladanni leksykohraficnych prac’, nasampered akademicnoho Slovnyka ukrajins’koji movy v 20 tomach. Pohljad na linhvistycnyj korpus (LK) jak na velyku kolekciju informacijno i linhvistycno anotovanych masyviv pryrodnomovnych tekstiv sponukaje do rozroblennja struktury ta architektury cych linhvoinformacijnych system, metodiv identyfikaciji, standartyzaciji ta eksplikaciji (markuvannja) jich strukturnych elementiv. U c’omu zv’jazku okresleno rol’ special’nych mov markuvannja (SGML, HTML, XML etc.) i riznomanitnych formativ podannja bibliohraficnoji ta linhvistycnoji informaciji v technolohijach pobudovy LK. Rozhljanuto linhvistycni ta systemotechnicni zasady pobudovy UNLK ta joho osnovnych strukturnych pidsystem: bibliohraficnoji ta linhvistycnoji, jaki zabezpecujut’ indeksuvannja ob’jektiv zberihannja, stvorennja, redahuvannja ta operuvannja povnotekstovym indeksom, zabezpecennja bibliohraficnoho i povnotekstovoho bahatokryterial’noho posuku, statystycni ta servisni funkciji manipuljuvannja korpusnymy danymy. Znacnu uvahu prydileno linhvistycnym doslidzennjam, provedenym u Fondi na materiali UNLK: vyvcennju riznych typiv omonimiji leksycnoji systemy ukrajins’koji movy, funkcionuvannju pryjmennykovych konstrukcij v ukrajins’kych tekstach, oderzannju statystycnych parametriv ta vyznacennju stupenja fonetycnosti pysemnoho variantu ukrajins’koji movy. Otrymani rezul’taty majut’ velyke znacennja dlja rozroblennja cyfrovych system opracjuvannja pryrodnoji movy (orfokorektory, systemy semantycnoji interpretaciji, linhvistycnoji konceptohrafiji ta masynnoho perekladu, analizatory ta ozvucuvaci tekstiv ta in.). Okremyj rozdil prysvjaceno zastosuvannju korpusnych technolohij u sferi teoriji, ta technolohiji provedennja riznoho rodu linhvistycnych ekspertyz pryrodnomovnych tekstiv. /// /// Четвертий том «Корпусна та когнітивна лінгвістика» п’ятитомної монографії «Лінгвістично-інформаційні студії» присвячено викладу теоретичних і технологічних засад корпусної лінгвістики. Особливу увагу приділено розробленню Українського національного лінгвістичного корпусу (УНЛК) та його численним застосуванням у проведенні різноманітних лінгвістичних і когнітологічних досліджень та укладанні лексикографічних праць, насамперед академічного Словника української мови в 20 томах. Погляд на лінгвістичний корпус (ЛК) як на велику колекцію інформаційно і лінгвістично анотованих масивів природномовних текстів спонукає до розроблення структури та архітектури цих лінгвоінформаційних систем, методів ідентифікації, стандартизації та експлікації (маркування) їх структурних елементів. У цьому зв’язку окреслено роль спеціальних мов маркування (SGML, HTML, XML etc.) і різноманітних форматів подання бібліографічної та лінгвістичної інформації в технологіях побудови ЛК. Розглянуто лінгвістичні та системотехнічні засади побудови УНЛК та його основних структурних підсистем: бібліографічної та лінгвістичної, які забезпечують індексування об’єктів зберігання, створення, редагування та оперування повнотекстовим індексом, забезпечення бібліографічного і повнотекстового багатокритеріального пошуку, статистичні та сервісні функції маніпулювання корпусними даними. Значну увагу приділено лінгвістичним дослідженням, проведеним у Фонді на матеріалі УНЛК: вивченню різних типів омонімії лексичної системи української мови, функціонуванню прийменникових конструкцій в українських текстах, одержанню статистичних параметрів та визначенню ступеня фонетичності писемного варіанту української мови. Отримані результати мають велике значення для розроблення цифрових систем опрацювання природної мови (орфокоректори, системи семантичної інтерпретації, лінгвістичної концептографії та машинного перекладу, аналізатори та озвучувачі текстів та ін.). Окремий розділ присвячено застосуванню корпусних технологій у сфері теорії, та технології проведення різного роду лінгвістичних експертиз природномовних текстів.
|
