| Detail |
Proponovane monohraficne doslidzennja prodovzuje frankoznavcu seriju, poklykanu vysvitlyty vzajemyny Іvana Franka z dijacamy ukrajins’koji kul’tury, nauky ta mystectva. C’oho razu mova pro dovoli neprosti stosunky z literaturoznavcem, movoznavcem, fol’klorystom, publicystom, pys’mennykom, pedahohom i hromads’ko-politycnym dijacem u Halycyni, akademikom VUAN Kyrylom Studyns’kym (*1868–†1941). Na persych porach Franko buv odnym z ucyteliv Studyns’koho, zaochotyv joho do naukovoji praci, odnak dali vony publicno dyskutuvaly miz soboju, obminjujucys’ krytycnymy, inodi dosyt’ hostrymy zauvahamy scodo naukovych prac’ odyn odnoho, i navit’ konkuruvaly za kafedru ukrajins’koji slovesnosty L’vivs’koho universytetu. Archivni persodzerela, dosi neopublikovani spohady Studyns’koho pro rizni periody zyttja i tvorcosty Franka, a takoz malovidome lystuvannja Studyns’koho z Oleksandrom Barvins’kym i Jaroslavom Hordyns’kym daly zmohu hlybse prozyrnuty u jichni skladni vzajemyny j osmyslyty jich u suspil’no-politycnych ta kul’turno-hromads’kych kontekstach. Okremu uvahu prydileno ucasti Studyns’koho u zachodach dlja zberezennja pam’jati pro Franka, prostezeno dijal’nist’ Studyns’koho za radjans’koho casu, rozhljanuto napysani j opublikovani todi joho frankoznavci praci. /// /// Пропоноване монографічне дослідження продовжує франкознавчу серію, покликану висвітлити взаємини Івана Франка з діячами української культури, науки та мистецтва. Цього разу мова про доволі непрості стосунки з літературознавцем, мовознавцем, фольклористом, публіцистом, письменником, педагогом і громадсько-політичним діячем у Галичині, академіком ВУАН Кирилом Студинським (*1868–†1941). На перших порах Франко був одним з учителів Студинського, заохотив його до наукової праці, однак далі вони публічно дискутували між собою, обмінюючись критичними, іноді досить гострими заувагами щодо наукових праць один одного, і навіть конкурували за кафедру української словесности Львівського університету. Архівні першоджерела, досі неопубліковані спогади Студинського про різні періоди життя і творчости Франка, а також маловідоме листування Студинського з Олександром Барвінським і Ярославом Гординським дали змогу глибше прозирнути у їхні складні взаємини й осмислити їх у суспільно-політичних та культурно-громадських контекстах. Окрему увагу приділено участі Студинського у заходах для збереження пам’яті про Франка, простежено діяльність Студинського за радянського часу, розглянуто написані й опубліковані тоді його франкознавчі праці.
|
