| Detail |
Cja knyha — spravznij litopys neveseloho zyttja najpopuljarnisoho j donyni v Ukrajini humorysta Ostapa Vysni (1889—1956), jakyj vidbuvav stalins’ku «desjatyricku» v konctaborach. Jiji uporjadnyk, avtor vstupnoji statti j prymitok, vidomyj literaturoznavec’ i archivist Serhij Hal’cenko sce v 1989 roci obstezyv archivy Uchtpeclahu todisn’oji Komi ARSR i zibrav materialy, jaki vperse drukujut’sja v takomu povnomu obsjazi. Osnovoju praci staly dokumenty slidcoji spravy za 1933—1934 roky ta kompleks archivnych materialiv iz dvotomnoji spravy-formuljara na Ostapa Vysnju, v jakij zibrani donesennja ponad pivsotni sekretnych ahentiv specorhaniv za 1922—1955 roky. V procesi slidstva, jake velosja metodamy fizycnoho i psycholohicnoho natysku, Ostap Vysnja vyznav «provynu»: nibyto vin mav osobysto vbyty partijnoho lidera respubliky P. P. Postyseva, za sco buv pokaranyj desjatyricnym uv’jaznennjam u taborach osoblyvoho rezymu. U knyzi v chronolohicnij poslidovnosti podajut’sja zapysy iz unikal’noho dokumenta tijeji epochy — tabirnoho scodennyka Ostapa Vysni — ta joho lysty iz konctaboriv, de dovelosja perebuvaty pys’mennyku. Ce svojeridni sedevry literaturnoji tvorcosti, casto napovneni ne tradycijnym ukrajins’kym, a cornym humorom strazdal’cja-humorysta. Publikujut’sja i dejaki literaturni tvory Ostapa Vysni, jaki vyklykaly skval vul’harno- sociolohicnoji krytyky iz zvynuvacennjamy pys’mennyka u burzuaznomu nacionalizmi j navit’ u fasyzmi, a takoz lysty ta spohady joho ridnych i tych ljudej, z jakymy humoryst sydiv v odnij kameri cy perebuvav v odnomu konctabori. Cja knyha, sco tvorylasja uprodovz trydcjaty rokiv, je svidcennjam borot’by systemy iz mytcjamy, najtalanovytisi z jakych zaznavaly represij i znyscennja. /// /// Ця книга — справжній літопис невеселого життя найпопулярнішого й донині в Україні гумориста Остапа Вишні (1889—1956), який відбував сталінську «десятирічку» в концтаборах. Її упорядник, автор вступної статті й приміток, відомий літературознавець і архівіст Сергій Гальченко ще в 1989 році обстежив архіви Ухтпечлагу тодішньої Комі АРСР і зібрав матеріали, які вперше друкуються в такому повному обсязі. Основою праці стали документи слідчої справи за 1933—1934 роки та комплекс архівних матеріалів із двотомної справи-формуляра на Остапа Вишню, в якій зібрані донесення понад півсотні секретних агентів спецорганів за 1922—1955 роки. В процесі слідства, яке велося методами фізичного і психологічного натиску, Остап Вишня визнав «провину»: нібито він мав особисто вбити партійного лідера республіки П. П. Постишева, за що був покараний десятирічним ув’язненням у таборах особливого режиму. У книзі в хронологічній послідовності подаються записи із унікального документа тієї епохи — табірного щоденника Остапа Вишні — та його листи із концтаборів, де довелося перебувати письменнику. Це своєрідні шедеври літературної творчості, часто наповнені не традиційним українським, а чорним гумором страждальця-гумориста. Публікуються і деякі літературні твори Остапа Вишні, які викликали шквал вульгарно- соціологічної критики із звинуваченнями письменника у буржуазному націоналізмі й навіть у фашизмі, а також листи та спогади його рідних і тих людей, з якими гуморист сидів в одній камері чи перебував в одному концтаборі. Ця книга, що творилася упродовж тридцяти років, є свідченням боротьби системи із митцями, найталановитіші з яких зазнавали репресій і знищення.
|
