| Detail |
Heneral Pavlo Sandruk v avtobiohraficnij knyzci "Syla doblesti" opysav svoju ucast’ u stvorenni ta dijal’nosti Ukrajins’koho Nacional’noho Komitetu i Ukrajins’koji Nacional’noji Armiji v period z lystopada 1944 po berezen’ 1945 roku, a takoz peretvorennja 14-ji Hrenadyrs’koji dyviziji Vaffen SS "Halycyna" v 1-su Ukrajins’ku dyviziju UNA ta jiji zdacu Alijantam u travni 1945 roku. Vyrisal’ni kroky henerala P. Sandruka ta joho soratnykiv usebicno pidtrymuvaly vysokopostavleni oficery i cynovnyky Tret’oho Rajchu, jaki dobre rozumilysja na problemach Schodu. Same vony pereboroly na koryst’ ukrajinciv, kavkazciv, kozakiv, volz’kych i kryms’kych tatar, turkestanciv ta insych narodiv nezaleznych derzav, ponevolenych u 1918–1921 rokach Cervonoju Moskvoju, "akciju henerala Andrjeja Vlasova". Ce bulo neprosto, bo henerala A. Vlasova z joho namiramy "oscaslyvyty" ci narody v novij Rosijs’kij imperiji, ale vze bez Stalina i komunistiv, pidtrymuvav mohutnij rajchsfjurer SS Hajnrich Himmler, dlja jakoho vsi, chto prozyvav u Radjans’komu Sojuzi, buly rosijanamy. Cleny antyhitlerivs’koji vijs’kovoji opozyciji dijaly, ryzykujucy svojim zyttjam, bo rozumily, sco vrjatuvaty Nimeccynu mozna lyse usunennjam Adol’fa Hitlera vid vlady, az do joho fizycnoho znyscennja. /// /// Генерал Павло Шандрук в автобіографічній книжці "Сила доблесті" описав свою участь у створенні та діяльності Українського Національного Комітету і Української Національної Армії в період з листопада 1944 по березень 1945 року, а також перетворення 14-ї Гренадирської дивізії Ваффен СС "Галичина" в 1-шу Українську дивізію УНА та її здачу Аліянтам у травні 1945 року. Вирішальні кроки генерала П. Шандрука та його соратників усебічно підтримували високопоставлені офіцери і чиновники Третього Райху, які добре розумілися на проблемах Сходу. Саме вони перебороли на користь українців, кавказців, козаків, волзьких і кримських татар, туркестанців та інших народів незалежних держав, поневолених у 1918–1921 роках Червоною Москвою, "акцію генерала Андрєя Власова". Це було непросто, бо генерала А. Власова з його намірами "ощасливити" ці народи в новій Російській імперії, але вже без Сталіна і комуністів, підтримував могутній райхсфюрер СС Гайнріх Гіммлер, для якого всі, хто проживав у Радянському Союзі, були росіянами. Члени антигітлерівської військової опозиції діяли, ризикуючи своїм життям, бо розуміли, що врятувати Німеччину можна лише усуненням Адольфа Гітлера від влади, аж до його фізичного знищення.
|
