| Detail |
Syroka vijna, nace hihants’ka anakonda, nablyzajet’sja povil’no j bezsumno. Pastor-jevanhelist, vijs’kovyj kapelan i bahatoditnyj bat’ko Hryhorij Motuz jak nichto hostro vidcuvaje jiji nudotnyj podych. Malo chto viryt’, sco Rosija navazyt’sja napasty. Prote jichni iljuziji rozlitajut’sja tijeji z myti, koly persi rosijs’ki snarjady i miny vbyvajut’ persych ljudej i za liceni dni misto Mariji peretvorjujet’sja na cvyntar. Rosijs’ki vijs’ka otocujut’ Mariupol’, toz pastor evakujuje rodynu, rodyny prychozan i vijs’kovych, dytjacyj prytulok. Joho volonters’kyj kapelans’kyj batal’jon pracjuje v «sirych» zonach po vsij liniji frontu, a syny vojujut’ i rjatujut’ ljudej plic-o-plic iz bat’kom. V odnij iz ekspedycij Hryhorij, osliplenyj vybuchom, potrapljaje v polon. Prykutyj do pidlohy u «stolypins’komu» vahoni, vin pryhaduje vlasne zyttja: dytynstvo, sluzbu v radjans’kij armiji, borot’bu z narkomafijeju za bezprytul’nych pidlitkiv, posuk svoho korinnja i pravdy u marevi rosijs’koji propahandy… Naspravdi cja vijna — miz Svitlom i Temrjavoju, miz cyvilizacijeju zyttja i cyvilizacijeju smerti — tryvaje znacno dovse, niz 400 rokiv. І nastav cas dlja final’noho epizodu. /// /// Широка війна, наче гігантська анаконда, наближається повільно й безшумно. Пастор-євангеліст, військовий капелан і багатодітний батько Григорій Мотуз як ніхто гостро відчуває її нудотний подих. Мало хто вірить, що Росія наважиться напасти. Проте їхні ілюзії розлітаються тієї ж миті, коли перші російські снаряди і міни вбивають перших людей і за лічені дні місто Марії перетворюється на цвинтар. Російські війська оточують Маріуполь, тож пастор евакуює родину, родини прихожан і військових, дитячий притулок. Його волонтерський капеланський батальйон працює в «сірих» зонах по всій лінії фронту, а сини воюють і рятують людей пліч-о-пліч із батьком. В одній із експедицій Григорій, осліплений вибухом, потрапляє в полон. Прикутий до підлоги у «столипінському» вагоні, він пригадує власне життя: дитинство, службу в радянській армії, боротьбу з наркомафією за безпритульних підлітків, пошук свого коріння і правди у мареві російської пропаганди… Насправді ця війна — між Світлом і Темрявою, між цивілізацією життя і цивілізацією смерті — триває значно довше, ніж 400 років. І настав час для фінального епізоду.
|
