| Detail |
U monohrafiji l’vivs’koji doslidnyci pidchody istorycnoji antropolohiji j antropolohiji prava vykorystano dlja analizu mis’koji istoriji na rus’kych zemljach Korolivstva Pol’s’koho i Velykoho knjazivstva Lytovs’koho u XIV – persij polovyni XVII stolittja. Avtorka zastosovuje do vyvcennja mynuloho kul’turno-antropolohicnu metodyku, spyrajucys’ perevazno na dzerela pravovoho stybu – "Saksons’ke zercalo", Statut Jana Las’koho, pravnyci traktaty Bartlomjeja Grojic’koho, Pavla SCerbica i Pavla Kusevica, sejmovi konstytuciji ta lokacijni pryvileji, – sco vony zasvidcujut’ vplyv na tohocasne miscans’ke suspil’stvo jak zvycaju i tradyciji, tak i idej humanizmu ta Reformaciji j mistjat’ hlybynnyj plast informaciji pro antropolohicnyj vymir pobytu pizn’oseredn’ovicnoho ta rann’omodernoho mista: ne til’ky pro svit pravovych ujavlen’ miscan, a j pro jichni rozmajiti socijal’ni, konfesijni, etnicni ta genderni identycnosti, fobiji ta stereotypy, normatyvnu j asocijal’nu povedinku, pro pohljady na zasady svitoporjadku, na ponjattja ideal’noho hromadjanyna i na svoje misce u derzavi, pro stavlennja do vlady i resty staniv j uzahali do Іnsoho tosco /// /// У монографії львівської дослідниці підходи історичної антропології й антропології права використано для аналізу міської історії на руських землях Королівства Польського і Великого князівства Литовського у XIV – першій половині XVII століття. Авторка застосовує до вивчення минулого культурно-антропологічну методику, спираючись переважно на джерела правового штибу – "Саксонське зерцало", Статут Яна Ласького, правничі трактати Бартломєя Ґроїцького, Павла Щербіча і Павла Кушевіча, сеймові конституції та локаційні привілеї, – що вони засвідчують вплив на тогочасне міщанське суспільство як звичаю і традиції, так і ідей гуманізму та Реформації й містять глибинний пласт інформації про антропологічний вимір побиту пізньосередньовічного та ранньомодерного міста: не тільки про світ правових уявлень міщан, а й про їхні розмаїті соціяльні, конфесійні, етнічні та ґендерні ідентичності, фобії та стереотипи, нормативну й асоціяльну поведінку, про погляди на засади світопорядку, на поняття ідеального громадянина і на своє місце у державі, про ставлення до влади і решти станів й узагалі до Іншого тощо
|
