| Detail |
Zaraz nemaje zyttja, jake ne zminylosja by povnistju z pocatkom povnomasstabnoji vijny v Ukrajini. Ale zminylosja ne lyse nase povsjakdennja, a j emocijni reakciji. Use — vid strachu, tryvohy ta zlosti do pocuttja provyny j smutku — projavljajet’sja nastil’ky nasyceno, sco inkoly skladno ujavyty, jak uzahali mozna daty radu cym emocijam. Bo jaksco ranise v nas buly pevni zrazky toho, jak povodytysja v koznij sytuaciji, jak reahuvaty, to zaraz usi ci zrazky polamani, a v holovi — sucil’nyj chaos; scodnja my bacymo reci, jakych ne malo b isnuvaty v cyvilizovanomu sviti. Bud’-jaka emocijna reakcija je normal’noju vidpoviddju na nenormal’ni obstavyny vijny, stverdzuje psychoterapevt Volodymyr Stancysyn. My majemo pravo vidcuvaty ljut’, majemo pravo chotity pomsty, my mozemo vmykaty corno-bile myslennja i ne vidcuvaty pry c’omu provyny. My mozemo sumuvaty, my mozemo plakaty stil’ky, skil’ky potribno. Ce knyzka pro emociji cyvil’nych ljudej u tylu: pro tych, chto zalysyvsja v Ukrajini, j tych, jaki buly zmuseni pokynuty svoji domivky, vsich, chto volonteryt’, donatyt’ i cekaje ridnych z frontu, vsich, chto kozen svij den’ pocynaje z novyn ta prokydajet’sja vid spoviscen’ pro povitrjanu tryvohu. My ne obyraly zyty v cas istorycnych zmin, ale vijna ce te, vid coho ne mozna abstrahuvatysja, tomu nase zavdannja narazi — navcytysja spravljatysja na svojemu osobystisnomu rivni, zyty, aby peremohty v cij vijni. Volodymyr Stancysyn — psycholoh-psychoterapevt. Z 2019 roku ocoljuje Centr psychicnoho zdorov’ja «Laboratorija zmin». Avtor knyzok «Stiny v mojij holovi. Zyty z tryvoznistju ta depresijeju», «Dlja stosunkiv potribni dvoje» ta podkastu «Bo ljubov. Vijna» na Radio Skovoroda. /// /// Зараз немає життя, яке не змінилося би повністю з початком повномасштабної війни в Україні. Але змінилося не лише наше повсякдення, а й емоційні реакції. Усе — від страху, тривоги та злості до почуття провини й смутку — проявляється настільки насичено, що інколи складно уявити, як узагалі можна дати раду цим емоціям. Бо якщо раніше в нас були певні зразки того, як поводитися в кожній ситуації, як реагувати, то зараз усі ці зразки поламані, а в голові — суцільний хаос; щодня ми бачимо речі, яких не мало б існувати в цивілізованому світі. Будь-яка емоційна реакція є нормальною відповіддю на ненормальні обставини війни, стверджує психотерапевт Володимир Станчишин. Ми маємо право відчувати лють, маємо право хотіти помсти, ми можемо вмикати чорно-біле мислення і не відчувати при цьому провини. Ми можемо сумувати, ми можемо плакати стільки, скільки потрібно. Це книжка про емоції цивільних людей у тилу: про тих, хто залишився в Україні, й тих, які були змушені покинути свої домівки, всіх, хто волонтерить, донатить і чекає рідних з фронту, всіх, хто кожен свій день починає з новин та прокидається від сповіщень про повітряну тривогу. Ми не обирали жити в час історичних змін, але війна це те, від чого не можна абстрагуватися, тому наше завдання наразі — навчитися справлятися на своєму особистісному рівні, жити, аби перемогти в цій війні. Володимир Станчишин — психолог-психотерапевт. З 2019 року очолює Центр психічного здоров’я «Лабораторія змін». Автор книжок «Стіни в моїй голові. Жити з тривожністю та депресією», «Для стосунків потрібні двоє» та подкасту «Бо любов. Війна» на Радіо Сковорода.
|
